Туризм
Старовинне закарпатське містечко Хуст, незважаючи на його стрімкий розвиток та урбанізацію протягом останніх кількох років, зустрічає своїх гостей дещо провінційною і дуже специфічною атмосферою. Це результат багаторічного змішання різних народів та їх менталітетів, культур, мов і традицій, які у підсумку утворили міцну, цілісну й гармонійну основу. Сьогоднішній Хуст, як і кілька століть тому, є окремим всесвітом, не схожим на жодне інше містечко Закарпаття. І найкращий спосіб відчути індивідуальність цього місця – загубитися у мереживі хаотично забудованих хустських вулиць та площ.
Хуст – це районний центр і місто обласного значення у Закарпатській області. Він розташований на річці Ріка, в місці її впадіння в Тису. Місто знаходиться у безпосередній близькості до кордонів Румунії та Угорщини, завдяки чому етнічний склад його невеликого населення (менше 30 тисяч чоловік) такий різноманітний: тут мирно уживаються українці, угорці, румуни, євреї та інші національності.
Хуст – це, мабуть, єдине місто Західної України, про виникнення якого складено стільки легенд. Одна з них розповідає про місцевого воєводу на ім'я Хуст. Колись, захищаючи ці місця від татарської навали, він ненавмисно вбив свого сина, окропивши його кров'ю скелю. Усвідомивши свою помилку, він негайно вбив і себе, а скеля, на якій змішалася кров батька й сина, навіки здобула червонуватий відтінок. Це одна з улюблених легенд місцевих жителів, якою вони охоче діляться з мандрівниками, демонструючи червону скелю, розташовану на околиці міста.
У реальній історії Хуста найбільшу роль зіграв Хустський замок 11 століття. Спочатку він був побудований для захисту східної частини Угорської держави, а потім, протягом декількох століть, постійно розширювався, зміцнювався і переходив у власність інших правителів і народів. Ця, здавалося б, неприступна фортеця переживала десятки нападів та облог, але у 18 столітті під час нещадної грози була зруйнована ударами блискавки. Символ Хуста, його головна гордість і цінність, зараз красується на гербі міста.
Клімат
У Хусті помірний континентальний клімат з теплим літом і м'якою зимою. У січні температура повітря опускається на 2-3°C нижче нуля, хоча бувають і більш сильні, іноді затяжні, морози. У літні місяці тут майже не буває спекотно – середня температура липня коливається у діапазоні + 18- + 22°C. Для усіх сезонів характерна велика кількість опадів: в холодний період – у вигляді снігу, а в теплий – у вигляді мжичок або проливних дощів. Проте, сонячна погода тут теж буває нерідко. Відпочинок у Хусті краще планувати на кінець весни та початок літа, коли цвіте Долина нарцисів, а також на православне Різдво.
Пам'ятки
Руїни Хустського замку височать над містом на 150-метровому пагорбі. Сьогодні, дивлячись на цей мальовничий пам'ятник історії, доводиться активізувати всю свою уяву, щоб повністю зануритися у минуле. Тому, якщо Ви в Хусті не проїздом, скористайтеся послугами гіда, який проведе для Вас повноцінну екскурсію по замку і покаже, де саме розташовувалися ворота, башти, порохові склади, житлові та господарські приміщення, а також повідає про дивовижні факти та легенди, пов'язані з ним.
З Замкової гори відкривається чудова панорама Хусту і красивої річки Ріка, що впадає в повноводну Тису. Найкрасивіший вид на Хустський замок відкривається з Народної площі. Але, на жаль, насолодитися ним в денний час, коли вся площа перетворюється на великий метушливий ринок, не так просто.
Неподалік від Хуста є ще більш древній Вишківський замок, який, як і Хустський, виконував оборонну функцію, поки не перетворився на руїни. У ті часи будівельні матеріали представляли велику цінність і зазвичай повторно використовувалися для зведення соборів. Так і з'явилися дві красуні-церкви – Реформаторська у Вишкові та Єлизаветська у Хусті. В результаті останньої реставрації старовинна готична церква Святої Єлизавети стала ще цікавішою, після того як з її внутрішніх стін зняли побілку і відкрили стародавні готичні фрески, що раніше прикрашали її стіни.
Ще один цікавий храм в Хусті – стара синагога на площі Незалежності. За 150 років свого існування вона практично ніколи не припиняла функціонувати. Під час Другої світової війни будівля використовувалася як склад для речей євреїв, відібраних нацистами, а в радянські часи були спроби перетворити її на клуб, організований співробітниками місцевої взуттєвої фабрики. Але і тоді, і сьогодні, перебуваючи у стані ремонту, синагога продовжує приймати у своїх стінах молодих і літніх прихожан, що дбайливо зберігають пам'ять про минуле.
Під час подорожі до Хусту неможливо обійти увагою чарівну Долину нарцисів, що розкинулася в 5 кілометрах від міста. Щовесни, наприкінці квітня або у першій половині травня, широке зелене поле вистилається килимом з тисяч білосніжних квітів, які наповнюють повітря неймовірним ароматом. Унікальність цього місця полягає у тому, що тут ростуть виключно дикі нарциси. Кілька років тому місцева влада, стурбована щорічним скороченням кількості квітів, вирішила допомогти природному середовищу, збагативши землю мінеральними добривами, і тим самим ледь не занапастила рослини. Але потому долина знову ожила. Це феноменальне видовище у поєднанні із чудовим ароматом диких нарцисів справляє незабутні враження, а цікаві легенди про виникнення казкової квіткової долини зроблять екскурсію ще більш захоплюючою.